Людство висипало на рядно купу неуково-технічних цяцьок і нарешті сіло на розкішну гепу: воно залюбки зігнулося як дуга й проймається гідним чуттям старечого висилення. А чом-би не згадати молодощів, що на першому кінці тої дуги, там, де росли з землі, а не в землю? Чи не було десь тамечки якоїсь хоч миршавої золотої дібки? Може знайдеться щось перейняти молодшим стариганам?
Немає коментарів:
Дописати коментар