Люде вивалюють одне одному на маківку купи контенту. І так раптово, так ізненацька — вдарило в голову, але далі вже купи не держиться, хіба якийсь шнурок за шию зачепиться: "Шибениця старенькая, линовки новенькі." Чи якість торочки на вухах повиснуть.
А от де вони, такі контентні, змістом напуваються-насмоктуються? Озирнешся навкруги, та хоч і зазирнеш у їхній улюблений "довкруж" — їй-право, нема ніде змісту ні крихотки. Здається, щоб розкидатися контентами, треба-ж плекати в собі якийсь зміст, якийсь gist, шануючи слухи ваші. І де те дерево їм росте? Ну, пізнання там, добра та зла, чи що... Не скажуть, хитренні, — тільки просять ловити сокиру.
Немає коментарів:
Дописати коментар