Учорашня вишиванка

 Вишиванку тую хай ніхто вже не займа. Вишиванка — то право бути вкраїнцем чи хоч удавати з себе такого. Тю, а що — ви ніколи ніде не вдавали?! Та годі-бо вам! Усі ми вдаємо, такий тепер сьвіт настав. І хтось собі скаже, що наша вишиванка — вчорашня, давноколишня. Та мусимо хоч удати, що маєм щось і на нині. Пізнають хлопці і в драній сорочці. Бо взавтра чи прийде, а як прийде, то чи впізнаєм, чи признаємося до його, що воно наше — то ще хтозна.