понеділок, 18 травня 2020 р.

З розторжя

Вже я ніби з базару їду, а чим мені було похвалитись на тім ярмарку? Он-де иньші трударі-перекладарі стільки всього знають і вміють, на торг виставляють, що і в життєписі не спишеш і в цінник не влізає, аж доводиться скорочувати. А я що? Вивчаю свою мову. І ще не вивчив, бігме.
А на переклад-же треба тих мов хоч-би дві! Недовченою одною хіба з собою погомоніть. Так і наш народ колись казав був: учений, та не довчений: не провчений, не товчений.

Немає коментарів:

Дописати коментар