Он-оно воно

Вже мало хто реаґує на сьвітло, але на сьвітлини ще всі реаґують, а то — відбитки сьвітла. Пам'ятки, що не доводять нічого, крім того, що було сьвітло, що щось ніби ясніло, сьвітилося. А то що за тіні? Ах так, це ми! Ми були, ми були такими? Що я робив цілісіньке життя? Якось воно на мені не відбилося. Якби не треба було писати підсумку-резюме, то ніхто-б і не замислився над тим, що було. Так загуло, що вже й віри не йметься, що діялося, що сталося. Сталося? А де воно стало? Де воно хоч стояло? "Он-оно воно!", - показує сьвітлина. На ній одбивок є, а там, де сталося, нема.