Зчаста згадую добрим словом "Международную панораму" совіцьку. Якась така була надзвичайна менть невимовного піднесення над СССРівщиною. Оглядачі літерально п'яніли з правди — хай і чужої, але щирої, чорної, як той чорнозем. І могли безкарно служити своєму народові. І безсумно — проводові. Така нагода — коли ще випада!?
Немає коментарів:
Дописати коментар