А чудово було-б, якби наука, мистецтво й релігія, ніби три артисти-альпіністи, рівночасно видерлися на високість, а видершись, синкретично прибрали там духовних постатів і зажили на верховині, живлячись автотрофно. На жаль, здається, навіть наука, що й далі вперто кудись лізе, вже проминула свою гармонійну вершину віри й краси. А злазити, як нам звісно, завсігди важче, ніж іздиратися: доводиться задки рачкувати - і негарно, і небезпешно.
Немає коментарів:
Дописати коментар