За бур'януватість

Мова ніби рухається так: буйний розвій стримується нормотворчістю, а потім ізнов долає її. Розвиток має свої закони, а норма пропонує свої правила.
Може такечки воно було, але не так стало. Українська мова уніфікується, внормовується за ознакою впізнаваности в ній референтної (московської) мови. Приміром, мова моїх дописів не нормативна, бо не підходить під московський аршин. Мене важко зрозуміти, не знаючи питомої української мови. Виходить, що опираючись московленню, доводиться ламати норму. Прахтично норма потроху гнеться, піддається, але не стає хоронителем власне української мови. Норма тепер - то зловісна тінь.
З другого боку, намісць буяння живої мови маємо бур'янування суржика, мова не росте, а бур'януватіє. Бур'ян живий, але безглуздо було-б городити довкруж його клюмби з нормативних цеглин.