Письменник на той час

 Фітільов — отаке прізвище. Українське було-б — Ґнотенко. Бог бачить — чий віск, чий ґніт. Віск недовго живе, та й ґніт загасне, чорним димом війнувши.
Новому вкраїнському письменникові треба нового прізвища. Ніби "сам хвилюється, нас хвилює". Мову тільки-но наново вивчали: вкраїнізувалися, аж рипіло шво. Коренізувалися: з мушкетом стане, а серце в’яне.
А зазирнули в словника, там досьвідченіші письменники взяли й написали: "хвильовий" означає те-ж саме, що й "дочасний". Щастя — дочасне, злидні — довічні.
Похвилювався, а все одно згорів. Як у полум'ї ґніт ...