пʼятницю, 16 жовтня 2015 р.

За носіїв мови

Гуртів чотири, а плугатарів-перекладарів  тільки три. Клієнт упевнено каже:
 Менше з тим, ми маємо поміж себе носія мови!
Гадаєте, я похнюпився через ту конкурентоздібність? От-же-ж ні! Я замилувався поетичною постаттю носія мови. Я й сам  носій мови. Досі знав, що носій української, а тепер домислився того, що їх де-кілька ношу.
Тільки свою носиш під кожухом, як нерозлітані крила на спині чи необстріляний обріз на животі, а чужу тяжко завдаєш на візок, як правдивий кокардовий носій із бляхою стаційного числа на чесних грудях.
Пасажир-носій легкою ступою йде собі пероном, а двірцевий носій суне позавгорідно, через колії, рейки й злежні, що під рейками, на всі заставки кленучи непохватні клумаки, кайстри й шаньки, та ще й ті руки невправні, що напакували.
Ну, то що? Учітеся, брати мої, не цурайтесь, то натягаєтесь іще!
А де-хто вже й без науки чуже цупить, бо свого не вхопив ...

Немає коментарів:

Дописати коментар