суботу, 31 жовтня 2015 р.

Поза шляхом

 Щоб трохи розтрусити своє брезкле (рішуче закреслено) нетривале тіло, вибіг нині на Дідорівку поза шляхами. На батьківських вибіг і таки добіг.
Вилітаю з кущів до ставка й упираюся в озаддя зщільнених так званих "позашляховиків".
Як-би мені їх полюбити? Як-що вони позашляховики, то чому тепер десь поза шляхами не вперлися рилом у дідьче болото? Їхнім володільцям (фактичним посідачам) усе одно! Вони раділи-б, озиваючись тими самими словами, що тепер озиваються до печеного, лизькаючи оковиту! Ніхто й ріжниці-б не відчув, так воно єсть!
Кажете, "паркетні" вони позашляховики. То чого-ж не стоять собі поза шляхом десь на набористім паркеті, на тафльованій підлозі, в сьвятково осьвітленій залі на втіху сім'янам і гостям?
Поліз у холодну воду, будь-як остудивсь. Якось приплентався до хати. Витяг "Ритуальну, З перці"  якось розогнів. Знічев'я подивився до православного календаря, що тепер за день, як-що не субота... Е, так ось воно що! Сьогодні-ж Гальовини! От і позбиралися... От і здибалися...

Немає коментарів:

Дописати коментар