Мало що виказує таку злагоджену гармонійну злуку природи й культури, як голос і виголос. І не в bel canto, а саме в розмові, в бесіді. Голос дарований дідами-прадідами, а виголос — вихованням і вихованням. Виголос живе в голосі, наче січовик у плавнях: ніде ніхто не гомонів, а раптом — шелесь! та хлюп! — і вже чиниться щось потаємне, важне.
Немає коментарів:
Дописати коментар