"The hurrier I go, the behinder I get", — це, звісно, за дійшлість, коли людина має найбільшу потугу квапитися й найменшу змогу впиняти час. Але як сказано! Навиворіт шита свита власної мови являє перекраяним, а через те глибоким і прекрасним, доволі простий парадокс, як-що його звичайними словами висловити.
Немає коментарів:
Дописати коментар