Тяжко любиться мені оте слово "драгоман": прохолода по гарячій спеці, серпанкова запона, орієнтальні пахощі притлумлюють орієнтацію. Яка там праця? Любомудриє струмочком — од джерела; джорелисті витлумачення й дзюркотлива самозаглиблена розмова. Слово маю на те, щоб ховати думки, коли зраджують гадку очі мої... Прикриті долонею, ще й приплющені. Джерґотливий чужий тарджуман гарнесенько стався собі свійським доброгласним драгоманом. Чи недочулося, чи збрехнулося? Штука для штуки буває! Штука до штуки тичеться. Штука штукою єдино клопочеться й турбується.
Немає коментарів:
Дописати коментар