Працюємо охотниками в Українському кризовому медія-центрі. Колеґа-перекладар відходить до господи й напучує мене напослідки:
— Не вживай слів, що їх люде не знають!
— А про віщо-ж я тут сиджу? З мене-ж просьвітитель!
Ще за юних літ обізнався я був з одним старшим парубком, що мало знав слів і речей, але так ніби призабував, примовлючи:
— Ну, ти скажи, то й я скажу!
І таки казав, і таки кажу. Бог так урядив, що люде від людей научаються.
— Не вживай слів, що їх люде не знають!
— А про віщо-ж я тут сиджу? З мене-ж просьвітитель!
Ще за юних літ обізнався я був з одним старшим парубком, що мало знав слів і речей, але так ніби призабував, примовлючи:
— Ну, ти скажи, то й я скажу!
І таки казав, і таки кажу. Бог так урядив, що люде від людей научаються.
Немає коментарів:
Дописати коментар