пʼятницю, 4 липня 2014 р.

Зозулястий край

 Гай-гай, який-же з Леоніда Бикова українець був! От тобі й Слов'янське-Краматорське! І як-же він літав! Так літав, що й Київ його не приймав, летовища такого не було.
Який-же з його був Максим Перепелиця! Українська вдача, вкраїнська воля так і перли з його по казенних касарнях і казематах. Ми тепер як голки при місяцеві назбіруємо вкраїнську ідею, а він її ніде діти не міг, як ніде правди діти.
І знов він злетів, українським соколом звився, коли "В бой идут одни старики". Всі бій бачили, а він: "Мы ж над моей Украиной пролетали..." А де-ж пролітали? А десь коло того-ж таки Слов'янського-Краматорського, більше нема кудою.
Тепер там теж багато чого літає й бої. Нема чорно-білого кіна й життя, зозулясте все. Протагоністи, антогоністи  зозулясте все, хоча знов хрести, знов зірки. І ніяк знати, чи за хрестом правда, чи за зіркою  пентаграма.
Господи, всіх праведних своїх Ти відаєш! Тільки Ти так можеш, щоб чоловік з "Історією СРСР" у голові й піонерським багаттям в серці любив і боронив Україну. До смерти боронив.

Немає коментарів:

Дописати коментар