Моїх дописів не читають навіть власні діти. Не буде з мене Мономаха.
пʼятниця, 1 квітня 2016 р.
Невідряджена експедиція
Про багато слів люде навіть не знають, що вони є. Й де вони суть. Чи це означає, що ті слова вже мертві? Відповідь одна: ми не знаємо, бо знати не можемо. Треба довідатись.
За афоризми
Афоризм — то хвіст, що ящірка відкинула. Ящірка вже давно зіслизла, а хвіст лишився: лежить, знаходять його — й ради не дадуть, що з тим хвостом робити.
Вживлювання нашої природи
У Бога немає мертвих — усі живі. У нас Бог і Вкраїна, то робімо-ж по Божому. Це й до слова стосується: воно не вмирає.
Слово мертве? А хто-ж його вбив? Гляди, щоб то був не ти.
Не тямить голова, що язик лепече
Хоч і перекладач я, й усе перекласти радніший, а таки ради не дам: чого це ми, ніби по своєму жебонячи, все перекладаємо? З чого? З кого?
Підписатися на:
Дописи (Atom)