пʼятниця, 1 квітня 2016 р.

Не Мономах

 Моїх дописів не читають навіть власні діти. Не буде з мене Мономаха.

Невідряджена експедиція

 Про багато слів люде навіть не знають, що вони є. Й де вони суть. Чи це означає, що ті слова вже мертві? Відповідь одна: ми не знаємо, бо знати не можемо. Треба довідатись.

За афоризми

 Афоризм — то хвіст, що ящірка відкинула. Ящірка вже давно зіслизла, а хвіст лишився: лежить, знаходять його — й ради не дадуть, що з тим хвостом робити.

Одна дума

 Маю однодумців, просто їх мало. Бо мало хто думає, навіть просто одну думу.

За конституційоналізм

 Конституція визначає нам, що таке народ. Але народ визначає свою конституцію.

Вживлювання нашої природи

 У Бога немає мертвих — усі живі. У нас Бог і Вкраїна, то робімо-ж по Божому. Це й до слова стосується: воно не вмирає.
Слово мертве? А хто-ж його вбив? Гляди, щоб то був не ти.

Не тямить голова, що язик лепече

 Хоч і перекладач я, й усе перекласти радніший, а таки ради не дам: чого це ми, ніби по своєму жебонячи, все перекладаємо? З чого? З кого?