"ДоброговечорамизУкраїни". Без коми, бо ніхто не знав, що там кома. Без окличного знаку, бо великий спокій. Без проміжків між словами, бо ніколиться. "Добривечір", звісно йде прямісінько в словесний мартиролог. Ми з України, звідти прибули? А куди? Здається, воюємо все на своїй землі. Й коли відвойовуєм, то ніби чуже, а самі будемо з України? Отої маленької, що Москва готова, нехай так, віддати Польщі?
"З надвечір'я визирає ніч.
Виповнився, визрів ярий обрій.
Не колишеться.
Не мріє.
Не струмить...
— Добрий вечір!
— Доброго здоров'я!"
Немає коментарів:
Дописати коментар