Як-же знов до нас прийшла війна з країни золотого півника, дядьки "солідного", так зветься, віку постали перед вибором: чи записатися в дідугани й хай уже "синки" й "онучки" орудують, чи знов по молодечому братися до меча чи рала. Дуже знати по людях, хто до чого прихилився. От я, приміром, ізнов бігаю вистрибом. При початкові біда камінно навалилася на плечі й спину, а потім щось таке випросталося всередині: життя вже не швидкоплинне, а блискавичне, а, з другого боку, в тій блискавці зупинився час і вже ніде й нікуди старітися.
Немає коментарів:
Дописати коментар