Дуже істотна частина нашої молоди не уявляє собі молодечих житків без смашої та поживної їм московської лайки. Нема нічогісінко запального, духовитого, аж духовного без тої гнилої вражої заправи. Гикнеш-крикнеш — і глибокі склепіння відповідають тобі стокротно. В цьому розумінні маємо перед собою правдивих молодих антиподів: пекучі язики тянуться, злизуються-сплітаються з язиками полум'яними найспіднішими. А за язиком поринає й голова, й серце. Тільки ступні прилипли до сьвятої землі.
Чи воно через вибір мови отаке їм пороблено?
Немає коментарів:
Дописати коментар