Назовницька традиція

У нас уся назовницька традиція в тім, щоб перейнакшувати рідні назви під чужий язик. Тепер кругом оперативні зведення, то так і чуєш давні назви в новій, лекшій для чужої вимови подобі. Лубні? Які ще там Лубні? Кажи вже "Лубны". Ніжен? Знай катай "Ніжин", бо "Нежинъ". А Гадяче — не "Гадяч", Ромен, що не "Ромны"? Вже так і стоятимуть на дорогах, нема тими дорогами до свого вороття.