Арістотель навчає нас, що єдина втіха, не пов'язана з пануванням чи обладуванням — то втіха мудрування. По християнському це виходить богословствування. А й справді: для такої втіхи не треба мати нічого — тільки те, що Бог завсіди додасть. Вона лишиться з нами й у вічності. Її стане на вічність, і вічности на неї стане.
Немає коментарів:
Дописати коментар