Маю звичку щедро частувати так званих народніх типів рясною вкраїнською ідеоматикою. І ось завважив: уже не сприймають того, що прадіди їхні наче на віки мурували в слові, того, що так захоплює мене, нащадка спостерігачів-интеліґентів. Недовірливо перепитують, насуплюють лоба. Бо в них на тому місці вже давно якісь збавлені суржиком московські максими.
Немає коментарів:
Дописати коментар