Не хотіли самостійности — схотіли самостійности. Не хотіли війська — стали його отаманами. Не хотіли гетьмана, та загетьманіли — й скинули знов. Хоч і знали, що так Україна стратить уперше здобуту, вимріяну міжнародню суб'єктність. Не хотіли Криму — взяли Крим — загубили Крим. А Кубань? Ряд не дійшов.
УНР-Гетьманат-Директорія... УРСР! І червоною ниткою — соціялізм. Така велика хліборобська країна — й така безхлібна й безвідна культурна кляса. Тихі води не напували. А ясні зорі поналивалися червоною кров'ю. Й стали колючі — тільки на дріт.
Сто років промайнуло — після тієї знов тієї: якесь суцільне повстання конфедератів. Але стривайте лишень, почитаймо бодай побіжно життєписи наших колишніх невдах, нездар і нероб. І порівняймо з тим, що маємо: якась пустеля розуму, звичаю й чуття. Сто років самотня пустеля.
УНР-Гетьманат-Директорія... УРСР! І червоною ниткою — соціялізм. Така велика хліборобська країна — й така безхлібна й безвідна культурна кляса. Тихі води не напували. А ясні зорі поналивалися червоною кров'ю. Й стали колючі — тільки на дріт.
Сто років промайнуло — після тієї знов тієї: якесь суцільне повстання конфедератів. Але стривайте лишень, почитаймо бодай побіжно життєписи наших колишніх невдах, нездар і нероб. І порівняймо з тим, що маємо: якась пустеля розуму, звичаю й чуття. Сто років самотня пустеля.
Немає коментарів:
Дописати коментар