Филозофські друзі

От помер филозоф і виявилося, що він "мав друзів". Кого, колеґ, що з ним пильно й ненастанно билися за панську ласку? Чи, може, серед публіки, що так злюбила-знавиділа отого "по-за розумом сущого"? А чи послідовників, що тільки й дивляться, щоб "виправити й вдосконалити" попередника?
Ні, правдивий филозоф ніде не має друзів, а тільки заперечників-опонентів.
А от політики тільки на друзів і багаті. Все, що вони чинять, чинять як друзі своїх друзів. Ото правдиві політики, добрі друзі. А ті, що самі називаються "друзями народу", виявляються страшними филозофами, відпущеними на практику.