субота, 30 квітня 2016 р.

Смертні істоти

 Мало кого мені так шкода на цім сьвіті, як добрих учителів української мови: вони мусять преживати безперервну культурну смерть, що не скінчиться навіть і по сконанню тілеснім.

Нещирі вкраїнці

 У Кременчуці Страсною п'ятницею клієнти завели до "Макдональдза" — як-раз безскоромникам у полегкість. Гарненька дівчина-менеджер, одмінно від просто продавниці, на нашу мову не переходить навіть після третього звернення вкраїнською. Тоді кажу:
— Ви так гарно по московсьому говорите, мабуть десь там училися?
Сприймає як комплімент, але заперчує рішуче:
— Нєт, я щіра украінка!
Перепрошую чемно! Навіть нещирі вкраїнці таки говорять своєю мовою, а вже котрі щирі... 

Кепський парадокс

 Це справді парадокс: щоб лекше жилося тому, хто візьме та й вмре, не має народжуватися той, хто міг-би жити.
Усі там будемо? Але тут було-б кому чергувати. 

Панські таланти

 Чоловік дістав досить талантів, щоб пристойно перебути нездаре життя. Але чуттєва примха одружитися зобов'язала до повної хисту й змісту нудної панщини.
Не рація, а емоція змушує раба викопувати панські таланти.

Мука мученицька

 Не кожен убитий — мученик. У пеклі мучаться, але правдивим мученикам місце тільки в раю.

Народня дипльоматія

 Московська дипльоматія дипльомована головно на те, щоб брати заручників. І що народніша та дипльоматія, то головнішими будуть у ній заручники. Що людяніші ті люде доброї волі, то добріше й вільніше беруть вони заручників.

Culture de masse

 Я — за містечкову вкраїнську культуру. Але містечкове вкраїнське безкультур'я оголошує Московщину батьківщиною й родиною haute culture. А я рішуче проти того.