Несправджена наша мрія

 Болгарія сидить у Наті, в Еесі, коло власних, хоч і півпорожніх храмів, щось приказує своєю мовою. І все те — до Росії з любов'ю. Несправджена наша мрія...
А чи справдиться насправді мрія болгарська?

Хто як схоче, той так і скоче

 Знову зажурилися на Московщині: як його казать, чи на Вкраїні, чи в Україні — сам Шевченко їх не розсудить. А це вже, братці, хто як скочить: як на Вкраїну, то вдряпуються в плечі й у шию — пазурями на ногах і руках. Та ще й іклами вгризаються.

Бо так їм лекше

 Шерльок Голмз дивував доктора Ватсона тим, що не знав, що Земля — ніби-то кругла, що ніби-то обертається довкола Сонця. Не знав, бо так йому лекше було своє робить. Отак і московці: не знають, що країни мають креси, що Московщина не єдина країна під сонцем. Не знають, бо так їм лекше.

Дух і літера

 Дух уже ніби збірається на силі, щоб зорнути: голий підперезався та й зовсім зібрався. Починає спливати, й що-разу заплутується в безвиході немічного тіла. Сідає тяжко й починає розбирати літери на стіні свого лябіринту.

Встигаючи другим

 Щоб бути першим перекладником на селі, треба скрізь устигати другим.

У нас парад

 Дуже крутять носом московці від отих наших віншувань: слава Україні, героям слава. І чого, мовляв, величатись країною вбогою з героями-гайдамаками? Може-б, трохи стямилися вони, якби дізналися, що та "слава" в нас замість "гура" чи "уря". У-р-р-р-я-я-я героям! Україні у-р-р-р-я-я-я! Гуля наш батюшка, гуля! Чи знов не до шмиги, не там гуляєм?

Ваша розчина, а нам місити

 Настала пора зізнатися, що то я, особисто я вигадав і виліпив так звану вкраїнську мову. Не надто й химерив: взяв трохи виликоросійської, новороської,  малороської, підкарпатсько-руської, карпатсько-руської, закарпатсько-руської — отак із тої російщини, рущини й рощини, ось так із тої розчини вимісилося мені тісто, як казав один поважний пастир, на "языкъ базаровъ и вокзаловъ". А дурний народ мене слухає й сам потягає.
Хай це буде моє власне есперанто, мій волапюк, моя плянова мова, моя квенья! Хіба-ж то не здобуток? Московським мудрагелям годилося-б пошанувати мене!