Я собі вигадав на якість перекладу ще коротшу випробу: намісць читати першу, декольтовану сторіночку й вишукувати там три проти вкраїнської мови хибі, тепер перше уважно читаю назви. Як перекладаченько нехтує чергування як засіб милозвучности, пише "Вогонь в крові", "Вівці і ікла", то книжки можна й не розгортати. Втім, хто хоче, хай "розкриє", бо так можна добалакатися до того, що читаченьки геть читати покинуть. А з чого тоді їсти хліба перекладарям, видаварям і зарубіжним писарям?
Немає коментарів:
Дописати коментар