Еони минають — ейдоси зникають. А ми тут чогось, дурні, обливаємось крівавими слізьми над своїм малесеньким тут-і-зараз. Он подивись, як летить ракета: хотіла в космос, а сяде, нерозумна, в чийомусь городі.
Немає коментарів:
Дописати коментар