Настає час, коли починають уже не потроху, а дуже рясно вимирати боги твого маленького дитячо-юнацького пантеону. Чи ти не знав, що вони смертні? Знав, не знав — віра була така свіжа, зелена, молода. Тепер із пантеону виносять навіть посадища — нікому вже сидіти. Одна надія на вже дозрілу віру та любов.
Немає коментарів:
Дописати коментар