Їден мій знайомий поет дуже полюбляє рими: заради рими може й мові хребта зламати. Намовляю його писати верлібром. Але він боїться блукати в поетичному тумані, напомацки наражаючись на власні ідеї й без иржавих римованих панцерів не впізнаючи їх:
— Ти-и-и!?
— Я, батьку, я!
— Ні, то не ти... Або не я...
Немає коментарів:
Дописати коментар