Великий піст — наша десятина Богові. Власне, Божа десятина, що клином уганяється в наші власні, ніби й порожні дев'ять десятин. Тому нам у життя пробує тяжко втиснутися манастир: в чиє — чоловічий, а в чиє — жіночий. Пробує сорок днів, пробує сім тижнів, але нічого не виходить. Люде задкують, душаться до млости, даючи дорогу грізному, чорноризому манастиреві. І якось мимовільно опиняються коло виходу. А там уже літери горять: "Христос воскрес!" І тоді всім вільно виходити за куту манастирську браму — йти собі з Богом.
Немає коментарів:
Дописати коментар