Сценаристів по ангелянській тепер називають просто "writers" — відвоювали собі. Воно ніби й логічно: хто пише, той і писака. Але в сценариста завсігди знати кістяк. У цьому вони нагадують де-яких глибоководих кальмарів — синьозорих таких, як од чорнила.
Правдивий письменник, вічний клясик ніколи не викаже кістяка. Навіть невизнаний, забутий геній — а їх, гадаю, історія вивезла на свій цвинтар тисячами — не дасть одкопати кістяка. Буде витиск, напечаток у вічній землі.
Так само й мови зникають, але лишають не кістки, а познаки й одбивки на тому, що зосталося жити й говорити.
Правдивий письменник, вічний клясик ніколи не викаже кістяка. Навіть невизнаний, забутий геній — а їх, гадаю, історія вивезла на свій цвинтар тисячами — не дасть одкопати кістяка. Буде витиск, напечаток у вічній землі.
Так само й мови зникають, але лишають не кістки, а познаки й одбивки на тому, що зосталося жити й говорити.
Немає коментарів:
Дописати коментар