Двадцяті двадцятого перейшли в української интеліґенції чорними хмарами лихого пречуття. Те пречуття заливалося горілкою і навіть (серед найзавзятіших) занюхувалося кокаїном, але все ніяк не минало. Аж поки не надбігли тридцяті. Тридцяті не були кошмаром - кошмар передував тридцятим. Самі-ж вони були просто смертю. Смертю пробуджених од тяжкого снища.
Немає коментарів:
Дописати коментар