середу, 1 серпня 2018 р.

Згадуючи Лючіяна

Завсігди його згадую, коли мене питають, чи маю працю не за три дні (як звичайно), а за три місяці. Кажу: "Ще не маю нічого. Я-ж не італійський тенор!". А думаю за небіжчика Паваротті. Він любив і вмів їсти й сьпівати. А я тільки незугарно, без любови їм.

Немає коментарів:

Дописати коментар