Idem per idem

 Сьвіт дуже вже помішався й високо знялося питання ідентичности. З розмов чути, що йдеться за самородність, а слово "ідентичність" тим часом напроваджує на тотожність. Ясно, що все воно постало з потреби довести тожсамість особи, посьвідчити її якимось посьвідченням: ти хто, такий? Але-ж тепер силкуємося вияснити, що за особа: ти хто такий? — уже без коми.
На перше питання відповідь: той самісінький, знову я — ось і посьвідку маю. А на друге? Сам чоловік чудується: я неповторний, самородний, але-ж до кого подібний, з ким такий самий?
От на те й потрібні чужі слова: щоб умерти для тями й не жити на болоті безглуздої хвилозопиї — ідентичність та й годі. І неповторність повторюється...