Наш ізгорілий "Дім профспілок" тепер запнутий пишним простирадлом, а на простирадлі написано: "Свобода — це наша релігія". Визначилися, значить. Ось такий детермінізм.
Боюся я того грізного "ми". Ми — це-ж і я либонь? А я висловився-б обачніше: "Свобода — то наша біда."
Наша релігія вчить, що свободу дано нам безумовно, то-б-то не з нашої волі. А життя вчить, що свободи ми маєм більше, ніж умієм вжити. Треба брати серпа й жати свободу, гостро нахиляючись до кожного жмутку. Жати не вмієм, хилитись не хочем. Мовчки й неповорушно віримо в свободу — така релігія.
А тут іще хтось вивісив доктрину на простирадлі. А хто? Ми, каже, вільні люде.
Боюся я того грізного "ми". Ми — це-ж і я либонь? А я висловився-б обачніше: "Свобода — то наша біда."
Наша релігія вчить, що свободу дано нам безумовно, то-б-то не з нашої волі. А життя вчить, що свободи ми маєм більше, ніж умієм вжити. Треба брати серпа й жати свободу, гостро нахиляючись до кожного жмутку. Жати не вмієм, хилитись не хочем. Мовчки й неповорушно віримо в свободу — така релігія.
А тут іще хтось вивісив доктрину на простирадлі. А хто? Ми, каже, вільні люде.
Немає коментарів:
Дописати коментар