вівторок, 11 грудня 2012 р.

На вихід

Господи, ради не дам, не знаю чого прохати в Тебе! Всячини треба, багнути нічого! Де не мацну  лиш зубами клацну! То нехай-же буде воля Твоя! Буду плакать і сьміятися словами Давида-сьпівця, як власних нема.
Розрадь мене, Псаломниче! Прийми мене, царю! В тебе, мудрі люде кажуть, цілий наш сьвіт потаємний вимовними псальмами-словами списаний-проголошений. В тебе всі лябіринти не в безвихідь, а в двері спасіння напрямляють. Там і те, чого не губив, віднайду, там розрадоньку спіткаю!

Немає коментарів:

Дописати коментар