Усе, що наша мова втратила, від 30-х рр. ХХ ст. починаючи, а вона відтоді майже безперестання все втрачала та й втрачала, потрібного не надолужуючи, мало й випадково здобуваючи, — усе теє вона віддавала, усім тим вона поступалася майже одиноко мові московській, на власній лаві посуваючись, під себе поли підгортаючи, стихаючи, животіючи. Тому, як хто хоче добра своїй мові, то й сумніву нема в тому, де й чим трудитися треба, що відкидати й із чим боротися.
Немає коментарів:
Дописати коментар