Січеславові не бракує слави: були тут Яворницький, Махно, Підмогильний, Лазар Глоба, кінець-кінцем. Не заходив сюди лиш один, хоч і вельми бажаний, гість — апостол Петро. Як раз завтра — Андрія, а ми-ж віримо, й вірою своєю стверджуємо, що ходив він кручами Дніпровими. Отож, як-що Січеслав не хоче славити ані Січи, ані Катерини, то нехай зоветься Дніпроандріїв.
Немає коментарів:
Дописати коментар