Чи-ж справді можна отак, тягнучи на спині свого хреста, втупивши в землю очі, забрести до побіленого гробу, повного мертвих кісток і всякої нечисти, навіть мідяним лобом у гловень не вдаривши? Чи це тому, що не знайшовся на снагу, щоб покласти ношанку свою на рамені, високо знести голову, просто в вічі дорозі своїй дивлячись?
Чи може того хреста давно вже десь покинув, не озирнувшись, колотівкою груди прикривши, посвистуючи, й отак примандрував до гроба?
Яким-же побитом?
Яким-же побитом?
Немає коментарів:
Дописати коментар