Слухаю The Passing Measures Давидові Лянґові. Мінімалізм — що тут скажеш! Нічого доточити. І любиться мені — ще й тому, що давно, можна сказати, постійно, перманентно, ніби пергаменно, живу посеред жвавих, оперативних, а все минущих заходів. Вони здіймають таку куряву, що й сонця не видно. Чи місяця вночі. Застують усю вічність і неминучість.
Немає коментарів:
Дописати коментар