Нині й Петра, й Павла. Хто знає їх, тому й одного стало-б. Яка християнська щерть, яка повня дня! Не вже ми, подорожні джум
и-моровиці, віддалені, масковані, з митими до білої кости руками, лишимось і сьогодні порожні, недостатні, непросьвічені, темні, як передранні хати?
Немає коментарів:
Дописати коментар