Українська мова навіть і слова не мала на "кримчан". Де воно взялося, від "кримки"? Кримці, караїми, кримчаки були, а "кримчан" ніхто не притямить. В Українському Криму, крім трьох "К", жили, мабуть, ще просто українці. Жадних особливих "кримчан" мова не визнавала.
Так само й історії "кримчанської" Український Крим не може пригадати. Самі "кримчане" мають дивну історичну пам'ять, що живиться десь поза межами їхнього власного історичного відтинку: коли Крим був московський, а їх іще ніде не було. Десь там, у тій безкримчанській далечі, без кінця бере й віддає Крим полковник Болбочан, десь там звільняє й поневолює півострів наш Махно. Московщина брала Крим із зьвірячою лагідністю й завсігди дивувалася, що мала в лапах мертве дитинча.
Кримчанський Крим — позаісторичний, автономний, вільний од історії, нічий. Його знову легко "взяли", але нікуди не поклали, бо покласти нікуди. Він уже лежить у будучині: знов поза "кримчанським" життьовим одтинком, знов український.
Так само й історії "кримчанської" Український Крим не може пригадати. Самі "кримчане" мають дивну історичну пам'ять, що живиться десь поза межами їхнього власного історичного відтинку: коли Крим був московський, а їх іще ніде не було. Десь там, у тій безкримчанській далечі, без кінця бере й віддає Крим полковник Болбочан, десь там звільняє й поневолює півострів наш Махно. Московщина брала Крим із зьвірячою лагідністю й завсігди дивувалася, що мала в лапах мертве дитинча.
Кримчанський Крим — позаісторичний, автономний, вільний од історії, нічий. Його знову легко "взяли", але нікуди не поклали, бо покласти нікуди. Він уже лежить у будучині: знов поза "кримчанським" життьовим одтинком, знов український.
Немає коментарів:
Дописати коментар