По той бік дозволеного

Христа намагалися втрутити в політику ще за земного життя. Бо й тоді вже були політики, а в політиків — політтехнологи, що побачили в Ньому перспективного лідера, кандидата, информаційний привід, то-що. Просто тоді такі речі ще називали простими людськими словами.
А коли Він не втрутився, схотіли з життя витурити. Віртуальна реальність не склалася, а скоїлася Божа воля. Тяжко образилися комбінатори й навіки завзяли злість. Бо для політика чудотворність — то мистецтво можливого. Політик не може бути послідовним, бо випадають нагоди. А Боже — це послідовне.
Не здивуюся, як-що бути Христовим стане колись політично неможливим.