Як слід, як очевистий карб первісного гріха в людському бутті бачимо щербатість життя нашого парованого. Пощербленість блудом, облудою, страхом. Щербатість там, де й у найліпшому, найвищому виборі маємо муку й превеликий клопіт: у любові з дітородінням. Щербатість навіть у тих, хто після від предків'я зламаної заповіди, після дідо-батьківської непокори Богові поклав собі не переступати заповіту, плодитися й намножуватися.
Немає коментарів:
Дописати коментар