неділю, 22 грудня 2013 р.

То скоком, то боком, а то й поповзком

Знаю, що я  Христів, принаймні, я так себе визначаю. Але хай мені хтось розкаже, чи я Москвин? Христос до Риму не пішов. До першого ще Риму, не "третього". Він прийняв муку в своєму для народу Єрусалимі. А Його Єрусалим  то Єрусалим-Небесний.
Про це треба думати тому, хто бачить небеса лиш тоді, як райдуга нагнеться над самісінькою Маросєйкою. Чи я з таких? А ви?
Мені здається, що навіть найзагарливіші споборники вмосковщення, зажмагом рвучи все вкраїнське, не здають собі справи з того, на віщо вони це роблять, куди збираються вести взятого не за вузду, а за горло вкраїнського коня.
Київ  наш. Київ  наш земний Єрусалим. Так гадалося найзавзятішим із нас і так сталося. Чи для добра, а чи для зла? Поза Єрусалимом пророкові все шана, а в міській межі? Але те, що має статися, має бути. Грізне слово: бо без Мене не можете робити нічого. Не можемо, але хочемо. Не можемо, але пробуєм робити. Не виходить. Вилазить рогом.

Немає коментарів:

Дописати коментар