Саме тому, що наші втіхи такі зрадливі, щербаті й кривобокі, такі залежні від повіву вітерця й поруху настрою нашого, — незугарні ми в'явити собі вічного, несхибного, ненастанного раювання. Тільки в злигоднях і скорботах повстає спомин обіцяного краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар