Згуста чуємо: і чого так клопотатися тою мовою? А чим маю журитися, индексом Доу-Джонса? Кінець-кінцем все, що ми робимо — переважна більшість із нас, сучасних, — так це говоримо. Хтось балакає, а хтось і промовляє. Найліпше-ж ведеться тому, хто ґелґотить мовою тренінґів, брифінґів й аутсорсинґів.
Слово тепер — речове, тому не байдуже, чи буде воно як лопата чорнозему, чи як торба сьміття потайки із віконця автівки на чорнозем викинутого.
Немає коментарів:
Дописати коментар