Ще Бернард Шов у тверезім післяслові до позірно легкодушного "Піґмалійону" завважив був, і то слушно, що ми найменше хочимо бачити в своєму обранцеві клясичний відбиток власних чеснот. Ні, нам треба того, чого виразно бракує. Цим пояснюється й вибір подружжя, й незгода в супрязі родинній. Далі починається змажка, й діти — то не наш протяг, а тривання нашої боротьби. Борні не зо сьвітом, а між собою.
Немає коментарів:
Дописати коментар